Єпископ Александер Хіра

125 рокув тому, 17.01.1897 р., родив ся Александер Хіра, єпископ греко-католичеської церкви в ілегалі, знамый церковный діятель. Родив ся у Вільхівцях (Мараморош), Австро-Мадярщина. Закончив католичеську гімназію піаристув у Мараморош-Сігеті (1915), учив ся в Ужгородськуй духовнуй семінарії, послі її окончанія быв направленый на ошколованя на теологічный факултет Будапештського католичеського універзитета им. Пейтера Пазманя (Будапешт). Послі ёго законченя приняв целібат и быв рукоположеный єпископом Мукачовської греко-католичеської єпархії Анталом Паппом, служив капеланом и архіваріусом єпископської резиденції у Ужгороді (1920-1922), пак служив капеланом у селах Вільхівці, Терново (1922-1924).

У 1924 році быв назначеный єпископом А. Паппом спірітуалом (духовным наставником) и ректором Ужгородської духовної семінарії. У тому же році єпископ Петро Гебей назначив о. Хіру професором исторії церквы и канонічного права. У 1930 році дустав титул радника єпископської конзисторії. О. Хіра регуларно їздив у французськый банясувськый варош Гранд-Комбе діла духовної роботы межи русинами-емігрантами. У 1930 р. быв назначеный папськым капеланом. У 1933 р. вуд єпископа А. Стойкы дустав титул каноника, у 1934-1939 рр. быв ректором Ужгородської богословської семінарії. У 1943 році папа Пий ХІІ. назначив каноника Хіру папськым прелатом. Послі прихода совітської армії єпископ Теодор Ромжа назначив о. Хіру своїм главным вікарієм, пак тайно (з дозвола папы Римського) Хіру и Петра Ороса єпископами - помочниками (19.12.1944). Послі забивства Т. Ромжі власті сконцентровали свуй тиск на о. Хіру з цілёв заставити ёго пудвластити Мукачовську греко-католичеську єпархію Московськуй патріархії. Не домогши ся сповненя своїх планув, власті арестовали о. Хіру (10.02.1949), а 6.08.1949 р. вун быв осужденый на 25 рокув уднятя слободы. Вун отбывав покараня у таборах ГУЛАҐа (Тайшет, Кемерово). У септембрі 1956 р. быв ослобоженый, вернув ся у рудноє село Вільхівці и зачав тайну душпастырську роботу. Затым быв назад арестованый и высланый з теріторії Украйины. Выїхав у Караганду, де робив у банях и осуществляв душпастырську роботу в ілегалі. У 1977 році у Караганді была офіціално зареґістрована католичеська община, а Хіра офіціално быв у нюй сященником – помочником. Тайно быв духовным наставником ілегалної Мукачовської греко-католичеської єпархії, приїзжав у Ужгород, рукоположив за рокы (1956-1983) 35 сященникув и трёх єпископув. Ëго діятелность была извістна папі Римському, котрый загнав у Караганду привітственну телеграму з привода 85-роча Александра Хіры. Умер єпископ Александер Хіра у засланю у Караганді 23.05.1983 рока.

И.Поп «Енциклопедія Подкарпатской Руси.» (Изд.: В. Падяка 2001 р.)

У 2017 р. у выдавателстві Romanika выйшла книга авторкы Маріанны Рішко пуд назвов «Жывот и мученичество єпископа А. Хіры» (Chira Sándor munkácsi püspök élete és vértanúsága.)